Вивчення географії у 8-му класі (Географія України: природа, населення, господарство) спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та економіку країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин складають резерв.
Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, яка реалізується через поєднання фізико-географічних та соціально-економічних складових під час вивчення свого регіону та окремих природних комплексів і видів економічної діяльності України в цілому. Особлива роль географії у 8-му класі визначається значним світоглядним потенціалом й тісними взаємозв’язками змісту з сучасністю та особистим досвідом учнів.
Для досягнення окресленої мети вивчення географії у 8-му класі спрямоване на розв’язання наступних завдань:
- сформувати в учнів знання та уявлення про Україну як цілісну країну, в якій відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні, соціально-економічні та екологічні процеси;
- розкрити нові поняття і закономірності та поглибити й узагальнити вже сформовані теоретичні знання з фізичної географії;
- сформувати уявлення про окремі поняття соціально-економічного змісту;
- продовжити розвиток практичних умінь та навичок самостійної роботи, що сприятимуть активній соціально-відповідальній поведінці учнів у географічному просторі країни.
Програма передбачає виконання 13 практичних робіт, з яких 4 оцінюються обов’язково. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв'язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, чим значно підсилюється навчально-пізнавальна компетенція та формуються ціннісно-смислова й соціально-професійна компетенції. Пропонується також завдання творчого характеру (дослідження), які, як й у попередніх курсах, оцінюються вибірково.
Географічна номенклатура
Тектонічні структури: Східноєвропейська платформа, Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Скіфська платформа, Донецька складчаста область, Карпатська і Кримська складчасті системи;
Низовини: Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська, Поліська;
Височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська;
Гори (Українські Карпати, Кримські), вершини (Говерла, Роман-Кош, Берда);
Басейни і родовища корисних копалин: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн, Дніпровський буровугільний басейн та Західний, Східний, Південний нафтогазоносні райони, Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцьке родовище залізних руд, Придніпровський марганцеворудний басейн, Микитівське родовище ртутних руд, Іршанське родовище титанових руд, Побузький хромітово-нікелеворудний район, Артемівське, Слов’янське, Солотвинське, Сиваське родовища кухонної солі, Калуське та Стебницьке родовища калійної солі, Яворівське родовище сірки, Завалівське родовище графіту.
Річкові системи: Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю;
Озера (Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир); лимани (Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський); водосховища (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське,
Дніпродзержинське); канали (Північнокримський, Дніпро-Донбас, Каховський); артезіанські басейни (Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський);
Острови (Зміїний, Джарилгач), півострови (Кримський, Керченський), коси (Арабатська Стрілка), затоки (Каркінітська), протоки (Керченська);
Об’єкти природно-заповідного фонду України: заповідники (біосферні заповідники: Асканія Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський; природні заповідники: Карадазький, Український степовий, Медобори, Канівський, Поліський); національні природні парки (Карпатський, Шацький, Синевір, Подільські Товтри); регіональні ландшафтні парки (Меотида).
Поделиться с друзьями: